Рак тонкої кишки: чому виникає та як його лікують?

Рак тонкої кишки – рідкісне онкологічне захворювання. Люди часто починають шукати інформацію про нього лише після появи незрозумілого болю в животі, змін травлення, втрати ваги або вже отриманого результату обстеження. І саме тут виникає багато запитань: чому могла виникнути пухлина, які симптоми має утворення, чи можна його видалити та від чого залежить прогноз? Важливо розуміти, що рак тонкої кишки – не одна конкретна хвороба: існує кілька типів пухлин, і тактика лікування залежить від їхньої будови, локалізації, поширеності та можливості повністю видалити новоутворення. У цій статті розберемо, чому виникає рак тонкої кишки, які ознаки можуть на нього вказувати і які сучасні методи лікування застосовують. Матеріал підготовлено за участю фахівців Лікарня ізраїльської онкології LISOD – провідного центру діагностики та лікування онкологічних захворювань в Україні.

Які симптоми може спричиняти рак тонкої кишки?

Як і багато інших онкологічних захворювань, онкологічні захворювання тонкої кишки можуть тривалий час не проявлятися або спричиняти нехарактерні симптоми, які легко сплутати з проявами інших захворювань травної системи. На можливий розвиток пухлини можуть вказувати:

• Біль або дискомфорт у животі.
• Нудота та блювання.
• Тривала діарея або закреп.
• Кров у випорожненнях або їхнє незвичне потемніння.
• Безпричинна втрата ваги.
• Жовтяниця – пожовтіння шкіри та білків очей.
• Почервоніння обличчя або верхньої частини тіла, напади жару.
• Прискорене серцебиття, особливо разом із діареєю та почервонінням шкіри.

При цьому важливо розуміти, що жоден із цих симптомів окремо не свідчить про наявність онкологічного захворювання. Подібні прояви можуть виникати через безліч інших причин. Щоб зрозуміти, що саме відбувається з організмом, потрібна консультація лікаря та необхідні обстеження. На підставі їхніх результатів фахівець зможе підтвердити або спростувати підозру на рак тонкої кишки та визначити подальшу тактику.

Чому може розвинутися рак тонкої кишки?

На жаль, сучасна медицина не може точно пояснити, чому рак розвивається у конкретної людини. Тому не варто звинувачувати себе чи намагатися знайти одну помилку у своєму минулому – у більшості випадків встановити таку причину просто неможливо. Водночас лікарям відомі певні стани, за яких ймовірність розвитку аномальних змін у тонкій кишці може бути вищою.

До таких факторів ризику належать:

• Спадкові синдроми – сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Лінча та синдром Пейтца-Єгерса.
• Хвороба Крона – тривале хронічне запалення кишечника.
• Целіакія – аутоімунне захворювання, яке призводить до пошкодження слизової оболонки тонкої кишки.

Проте навіть за наявності цих факторів неможливо передбачити, чи розвинеться у людини рак. Багато людей із підвищеним ризиком ніколи не захворіють, а пухлину можуть діагностувати й у людини без жодного відомого фактора ризику. Саме тому діагноз не означає, що ви зробили щось, що «спричинило» хворобу. Фактори ризику допомагають лікарям оцінювати ймовірність захворювання, але не пояснюють долю конкретної людини.

Як лікують рак тонкої кишки?

При раку тонкої кишки немає однієї схеми, яка підходить усім пацієнтам. Передусім лікарям потрібно визначити тип пухлини, її локалізацію та поширеність, з’ясувати, чи залучені лімфатичні вузли або інші органи та чи можна повністю видалити новоутворення. Саме ці дані значною мірою визначають подальшу тактику. Також важливо враховувати, який саме вид пухлини виник у тонкій кишці. Найчастіше йдеться про аденокарциному, але тут також можуть розвиватися нейроендокринні пухлини, гастроінтестинальні стромальні пухлини (GIST), саркоми та лімфоми. Для кожного з цих захворювань підходи до лікування відрізняються.

Основні методи лікування

Залежно від конкретної ситуації лікар може запропонувати один метод або їх поєднання:

• Хірургічне лікування. Якщо пухлину можна видалити повністю, операція зазвичай є основним методом лікування. Хірург видаляє ділянку тонкої кишки з пухлиною та, в разі потреби, прилеглі тканини й лімфатичні вузли. Після видалення ураженої ділянки кінці кишечника зазвичай з’єднують між собою. Обсяг операції залежить насамперед від локалізації пухлини та того, які сусідні структури вона залучила.
• Хімієтерапія. Препарати діють системно, тобто можуть впливати на ракові клітини не лише в первинній пухлині, а й в інших ділянках організму. Хімієтерапія може бути частиною лікування при поширеному захворюванні або призначатися після операції в окремих ситуаціях, коли необхідно знизити ризик повернення хвороби.
• Імунотерапія. Для частини пацієнтів із поширеним раком можливість застосування імунотерапії визначається біологічними особливостями пухлини. Саме тому в певних випадках важливе молекулярне дослідження пухлинної тканини: воно допомагає з’ясувати, чи є характеристики, які можуть вплинути на вибір системного лікування.
• Променева терапія. При пухлинах тонкої кишки її використовують вибірково. Зокрема, опромінення може розглядатися для контролю локально поширеної пухлини або з паліативною метою, наприклад, для зменшення болю чи інших симптомів, якщо захворювання неможливо повністю видалити хірургічно.

Для деяких пацієнтів після операції може бути рекомендована системна терапія, щоб вплинути на потенційно невидимі ракові клітини, які не можна виявити під час обстежень. Необхідність такого лікування визначають індивідуально – залежно від характеристик пухлини та ризику рецидиву.

Як визначають, яке лікування потрібне саме вам?

Рішення не повинно ґрунтуватися лише на одному результаті обстеження. Лікарі оцінюють гістологічний тип пухлини, стадію захворювання, можливість хірургічного видалення, результати візуалізаційних досліджень, загальний стан пацієнта та, за необхідності, молекулярні характеристики пухлини. У складних випадках тактику доцільно обговорювати на мультидисциплінарному онкологічному консиліумі. У ньому можуть брати участь онколог, хірург, радіотерапевт, патоморфолог, радіолог та інші спеціалісти. Такий підхід дозволяє оцінити ситуацію з різних сторін і визначити послідовність лікування.

Тому, якщо вам запропонували певну комбінацію методів, цілком нормально запитати лікаря:

• Який саме тип пухлини у мене?
• Яка стадія захворювання?
• Чи можна видалити пухлину повністю?
• Чи є уражені лімфатичні вузли або метастази?
• Чи потрібне молекулярне дослідження пухлини?
• Чи потрібна хімієтерапія після операції?
• Яка мета запропонованого лікування – вилікувати захворювання, зменшити ризик його повернення чи контролювати пухлину?
• Які переваги та можливі побічні ефекти кожного запропонованого методу?

Рак тонкої кишки – рідкісне захворювання, тому особливо важливо, щоб план лікування формувався не за універсальним шаблоном, а відповідно до конкретного типу та характеристик пухлини.